Місцеві вибори-2020 засвідчили справедливість приказки «де два українці — там три гетьмани» — президентській політичній силі, попри шквальну агітацію, так і не вдалось забезпечити монопольність влади і на центральному, і на місцевому рівні. Результати голосування стали прогнозованими і неочікуваними водночас.
Катастрофічно низька активність виборців; епічні персони на кшталт Нелі Штепи чи Віктора Лозинського; провал провладної партії «Слуга народу» та її кандидатів практично по всій території України; провальні результати нового «Голосу» та досвідченої «Батьківщини»; реванш на півдні і сході проросійських та/або олігархічних пост-регіоналівських партій; поява в місцевих радах «Партії Шарія» за рахунок перетікання розчарованого в «слугах» електорату; на фоні цього ОПЗЖ втрачають позиції в Дніпрі, а «Європейська солідарність» змогла пройти в міськради усіх обласних центрів.
Вперше в місцевих виборах дозволили брати участь переселенцям з окупованих територій, а голосування в місцеві ради проводилось за відкритими партійними списками. Також вперше одночасно з виборами відбувалось не передбачене виборчим законодавством «опитування» за ініціативи президента Володимира Зеленського.
Підрахунок голосів і досі триває, але і на базі екзит-полів експерти вже роблять певні висновки і прогнози.
«Кримські новини» шукали відповіді на три питання: що засвідчила низька явка і чому в жодному регіоні не було понад 50%? Чи загрожує більшість в місцевих радах проросійських і колишніх регіоналівських сил створенням Приазовської, Херсонської або Одеської «народних республік»? Чи закладає провал партії влади в місцевих радах підстави для дочасних парламентських виборів?